- зганьбити
- і рідко ізганьби́ти, -блю́, -би́ш; мн. зганьбля́ть і рідко ізганьбля́ть; док., перех.Покрити ганьбою, знеславити, збезчестити кого-, що-небудь.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
зганьбити
Смотреть что такое "зганьбити" в других словарях:
зганьбити — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
випаскудити — джу, диш, док., перех., розм. 1) Забруднити що небудь чимсь. 2) перен. Зганьбити; грубо вилаяти … Український тлумачний словник
втоптувати — I (уто/птувати), ую, уєш, недок., втопта/ти (утопта/ти), втопчу/, вто/пчеш, док., перех., у що. Топчучи що небудь, вдавлювати, втискати в землю, у сніг і т. ін. •• Втопта/ти в багню/ку (боло/то і т. ін.) кого зганити, зганьбити когось. II див … Український тлумачний словник
заганити — ню, ниш, док., перех. Обмовити кого небудь; загудити, зганьбити … Український тлумачний словник
загудити — джу, диш, док., перех., рідко. Огудити, зганьбити, осудити кого , що небудь … Український тлумачний словник
заплямувати — у/ю, у/єш і розм. заплями/ти, млю/, ми/ш; мн. заплямля/ть; док., заплямо/вувати, ую, уєш, недок., перех. 1) Забруднити, вкривши плямами що небудь. 2) перен. Зганьбити, ославити кого , що небудь. 3) перен. Те саме, що затаврувати … Український тлумачний словник
зганьблений — а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до зганьбити. || у знач. прикм. || зга/ньблено, безос. присудк. сл … Український тлумачний словник
зганьблення — я, с. Дія за знач. зганьбити … Український тлумачний словник
знівечити — чу, чиш, док., перех. 1) Поламати або зіпсувати що небудь, зробити непридатним для використання, вжитку. 2) розм. Скалічити, заподіявши фізичних або моральних травм. || перен. Викривити, спотворити що небудь неправильним викладом, поясненням і т … Український тлумачний словник
зчорнити — ню/, ни/ш, док., перех., розм. Звести наклеп на кого небудь, ославити; зганьбити, заплямувати кого , що небудь … Український тлумачний словник
